КРИМIНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
( Затверджений Законом від 28.12.60 ( 2000-05 ) ВВР, 1961, N 2. ст.14 )
Стаття 1 - стаття 55
Стаття 147 - стаття 205-1
Стаття 206 - стаття 263
 
                         ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

                             Глава I

                      ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВИ

       ( Глава I в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )

           1. Особливо небезпечні злочини проти держави

     Стаття  56. Державна зрада

     Державна зрада,  тобто  діяння,  умисно  вчинене громадянином
України на  шкоду  суверенітету,  територіальній  недоторканності,
обороноздатності  або  державній  безпеці України:  перехід на бік
ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, шпигунство, подання
іноземній  державі,  іноземній  організації  або  їх представникам
допомоги у проведенні підривної діяльності проти України -
     карається позбавленням   волі   на   строк   від   десяти  до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
     Звільняється від   кримінальної  відповідальності  громадянин
України,  якщо він  на  виконання  злочинного  завдання  іноземної
держави,  іноземної  організації  або  їх  представників не вчинив
ніяких дій і добровільно заявив органам  влади  України  про  свій
зв'язок з ними.
( Стаття 56  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  ); N 6591-10 від 29.02.84, Законом N 2468-12
від 17.06.92 )

      Стаття  56-1. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи
                    повалення конституційного ладу або на
                    захоплення державної влади

     Дії, вчинені   з   метою  насильницької  зміни  чи  повалення
конституційного ладу або захоплення державної влади,  а  так  само
змова про вчинення таких дій -
     караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
     Публічні заклики  до   насильницької   зміни   чи   повалення
конституційного ладу або до захоплення державної влади, а так само
розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій -
     караються позбавленням  волі  на  строк  до  п'яти  років або
штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати.
     Дії, передбачені частиною 2 цієї статті,  вчинені особою, яка
є представником влади,  або повторно,  або за попереднім  зговором
групою осіб, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років.
( Кодекс доповнено статтею 56-1 згідно з  Законом  N  2468-12  від
17.06.92; із змінами, внесеними згідно з  Законом  N  3805-12  від
24.12.93 )

     Стаття  57. Шпигунство

     Передача або  збирання  з  метою  передачі іноземній державі,
іноземній  організації  або  їх   представникам   відомостей,   що
становлять  державну  чи  військову  таємницю,  вчинені  іноземним
громадянином  або  особою  без  громадянства  на  шкоду  інтересам
України, —
     караються позбавленням  волі   на   строк   від   десяти   до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
     Передача або  збирання  за   завданням   іноземної   розвідки
відомостей,що не становлять державної чи військової таємниці, для
використання їх на  шкоду  інтересам  України,  вчинені  іноземним
громадянином або особою без громадянства, —
     караються позбавленням волі на строк від трьох до семи  років
з конфіскацією майна.
     Звільняється від  кримінальної  відповідальності  особа,  яка
вчинила дії,  передбачені частинами першою або другою цієї статті,
але добровільно припинила злочинну діяльність і повідомила органам
влади  про  вчинене,  якщо  внаслідок  цього і вжитих заходів було
відвернено нанесення шкоди інтересам України.
( Стаття 57  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  ); N 4571-10 від 12.01.83; Законом N 2468-12
від 17.06.92 )

     Стаття  58. Посягання на життя державного діяча

( Положення статті 58 Особливої частини, які передбачають смертну
  кару  як  вид  покарання,  втратили  чинність  як  такі,  що  є
  неконституційними,  на підставі  Рішення  Конституційного  Суду
  N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )

     Посягання на життя  Президента  України,  Голови,  заступника
Голови   Верховної   Ради  України,  народного  депутата  України,
Прем'єр-міністра України,  члена Уряду України,  Голови  чи  судді
Конституційного   Суду   України   або  Верховного  Суду  України,
Генерального прокурора України, вчинене у зв'язку з їх   державною
діяльністю, —
     карається позбавленням  волі   на   строк   від   десяти   до
п'ятнадцяти  років  з конфіскацією майна чи без такої або довічним
позбавленням волі з конфіскацією майна чи без такої.
( Стаття  58  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61  ( 342а-05 ); Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-III
( 1483-14 ) від 22.02.2000 ) 

     Стаття  59. Посягання на життя представника іноземної держави

( Положення статті 59 Особливої частини, які передбачають смертну
  кару  як  вид  покарання,  втратили  чинність  як  такі,  що  є
  неконституційними,  на підставі  Рішення  Конституційного  Суду
  N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )

     Посягання на життя представника іноземної держави,  вчинене з
метою спричинити міжнародні ускладнення, —
     карається   позбавленням   волі   на   строк  від  десяти  до
п'ятнадцяти  років  з конфіскацією майна чи без такої або довічним
позбавленням волі з конфіскацією майна чи без такої.
( Стаття  59  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61  ( 342а-05 ); Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-III
( 1483-14 ) від 22.02.2000 )

     Стаття  60. Диверсія

( Положення статті 60 Особливої частини, які передбачають смертну
  кару  як  вид  покарання,  втратили  чинність  як  такі,  що  є
  неконституційними,  на підставі  Рішення  Конституційного  Суду
  N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )

     Вчинення з метою  ослаблення  держави  вибухів,  підпалів  чи
інших  дій,  спрямованих  на  масове  знищення  людей,  заподіяння
тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю,  на зруйнування або
пошкодження  об'єктів,  які  мають  важливе народногосподарське чи
оборонне значення,  а так само вчинення з  тією  ж  метою  масових
отруєнь, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій —
     карається   позбавленням   волі   на   строк  від  десяти  до
п'ятнадцяти  років  з конфіскацією майна або довічним позбавленням
волі з конфіскацією майна.
( Стаття 60  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  ); N 6591-10 від 29.02.84; Законом N 2468-12
від 17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000 )

     Стаття 61. ( Стаття  61 виключена на підставі Закону 
                N 2468-12 від 17.06.92 ) Шкідництво

     Дія або бездіяльність,  спрямована до підриву  промисловості,
транспорту, сільського  господарства,  грошової системи,  торгівлі
або інших галузей народного господарства,  а так  само  діяльності
державних органів  чи  громадських  організацій з метою ослаблення
Радянської держави,  якщо це діяння  вчинено  шляхом  використання
державних чи  громадських  підприємств,  установ,  організацій або
шляхом протидіяння їх нормальній роботі, -
     карається позбавленням   волі   на   строк   від   восьми  до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна і з засланням на  строк  до
п'яти років чи без такого.
( Стаття  61  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61 ( 342а-05 )

     Стаття 62. Посягання на територіальну цілісність України

     Умисні дії,  вчинені  з  метою зміни території або державного
кордону України на порушення порядку,  встановленого  Конституцією
України ( 888-09), а так само публічні заклики  чи  розповсюдження
матеріалів із закликами до вчинення таких дій -
     караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
     Ті ж дії,  якщо вони  вчинені  представником  влади,  або  за
попереднім  зговором  групою  осіб,  або  поєднані з розпалюванням
національної чи релігійної ворожнечі, -
     караються позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до десяти
років.
     Дії, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, які призвели до
загибелі людей або інших тяжких наслідків, -
     караються позбавленням   волі   на   строк   від   десяти  до
п'ятнадцяти років.
(  Стаття  62  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами ПВР від
27.06.61  (  342а-05  );  N  6591-10  від  29.02.84; N 7373-11 від
14.04.89,  в  редакції  Закону N 8314-11 від 28.10.89, із змінами,
внесеними згідно із Законами N 1649-12 від 11.10.91, N 2468-12 від
17.06.92; N 3805-12 від 24.12.93 )

     Стаття  62-1. ( Стаття 62-1 виключена на підставі Закону 
                     N 2468-12 від 17.06.92 )
                     Заклики до вчинення злочинів проти держави

     Публічні заклики     до     зради    Батьківщини,    вчинення
терористичного акту або диверсії -
     караються позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
штрафом у розмірі до двох тисяч карбованців.
( Кодекс доповнено статтею 62-1 згідно з Указом ПВР N 7373-11  від
14.04.89 )

     Стаття  63. Пропаганда війни

     Публічні заклики  до  агресивної  війни   або   розв'язування
воєнного конфлікту —
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття  63  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61 ( 342а-05 ); Законом N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття 63-1. Найманство

     Вербування, фінансування,  матеріальне забезпечення, навчання
найманців з метою використання у збройних конфліктах інших  держав
або  у  насильницьких  діях,  спрямованих  на  повалення державної
влади,  або  порушення  територіальної  цілісності,  а  так   само
використання найманців -
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років.
     Участь без дозволу  відповідних  органів  державної  влади  у
збройних  конфліктах  інших  держав з метою отримання матеріальної
винагороди або іншої особистої вигоди -
     карається позбавленням  волі на строк від п'яти до дванадцяти
років.
( Кодекс доповнено статтею 63-1 згідно із Законом  N  3582-12  від
11.11.93 )

     Стаття 64. ( Стаття 64 виключена на підставі Закону 
                N 2468-12 від 17.06.92 )
                Організаційна діяльність, спрямована до вчинення
                особливо небезпечних державних злочинів, а так
                само участь в антирадянській організації

     Організаційна діяльність,  спрямована до  підготовки  або  до
вчинення особливо  небезпечних  державних  злочинів,  до створення
організації, що має на меті  вчинити  такі  злочини,  а  так  само
участь в антирадянській організації -
     караються відповідно за статтями 56 - 63 цього Кодексу.

     Стаття 65. ( Стаття 65 виключена на підставі Закону 
                N 2468-12 від 17.06.92 )
                Особливо небезпечні державні злочини,
                вчинені проти іншої держави трудящих

     В силу  міжнародної солідарності трудящих особливо небезпечні
державні злочини, вчинені проти іншої держави трудящих, -
     караються відповідно за статтями 56 - 64 цього Кодексу.



                  2. Інші злочини проти держави

     Стаття  66. Порушення рівноправності громадян залежно
                 від їх расової, національної приналежності
                 чи ставлення до релігії

     Умисні дії,  спрямовані на розпалювання національної, расової
чи релігійної ворожнечі та ненависті,  на приниження  національної
честі  і  гідності,  або  образа  почуттів громадян у зв'язку з їх
релігійними переконаннями,  а так само пряме чи непряме  обмеження
прав  або встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно
від  їх  расової,  національної  приналежності  або  ставлення  до
релігії —
     караються позбавленням волі на  строк  до  трьох  років,  або
виправними роботами на строк до одного року,  або штрафом до п'яти
з половиною офіційно встановлених мінімальних розмірів  заробітної
плати.
     Ті ж дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а так
само вчинені посадовою особою, —
     караються позбавленням волі на  строк  до  п'яти  років,  або
виправними  роботами  на  строк  до  двох  років,  або  штрафом до
одинадцяти офіційно встановлених мінімальних  розмірів  заробітної
плати.
     Дії, передбачені частинами 1 або  2  цієї  статті,  які  були
вчинені  групою  осіб  або спричинили загибель людей чи інші тяжкі
наслідки, —
     караються позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до десяти
років.
( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  7373-11
від 14.04.89; Законами N  1546-12  від  12.09.91;  N  2468-12  від
17.06.92 )

     Стаття 66-1. ( Стаття 66-1 виключена на підставі Указу ПВР 
                  N 7617-11 від 16.06.89 )
                  Образа або дискредитація державних органів
                  і громадських організацій

     Публічні образи або дискредитація найвищих органів  державної
влади та  управління  СРСР  і  Української  РСР,  інших  державних
органів, які утворюються чи обираються З'їздом народних  депутатів
СРСР, Верховною   Радою   СРСР   або  З'їздом  народних  депутатів
Української РСР,  Верховною Радою Української РСР,  або  службових
осіб, які  призначаються,  обираються  чи  затверджуються  З'їздом
народних депутатів СРСР, Верховною Радою СРСР або з'їздом народних
депутатів Української РСР,  Верховною Радою Української РСР, а так
само громадських   організацій   та   їхніх   загальносоюзних    і
республіканських органів,  які  створені  у  встановленому законом
порядку і діють відповідно до Конституції СРСР, -
     караються позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
штрафом у розмірі до двох тисяч карбованців.
( Кодекс доповнено статтею 66-1 згідно з Указом ПВР N 7373-11  від
14.04.89 )

     Стаття  67. Розголошення державної таємниці

     Розголошення відомостей,  що  становлять  державну  таємницю,
особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі по службі
чи роботі, при відсутності ознак державної зради або шпигунства, —
     карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
     Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —
     карається позбавленням волі на  строк  від  п'яти  до  восьми
років.
( Стаття 67 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  68. Втрата документів, що містять державну таємницю

     Втрата документів,  що містять державну таємницю,  а так само
предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою,
якій вони були довірені,  якщо втрата стала результатом  порушення
встановлених  правил  поводження  із  зазначеними  документами або
предметами, —
     карається позбавленням волі на строк від одного року до трьох
років.
     Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років.
( Стаття 68 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  68-1. Передача іноземним організаціям відомостей,
                   що становлять службову таємницю

     Передача або збирання з метою передачі іноземним організаціям
або  їх  представникам  економічних,  науково-технічних  чи  інших
відомостей,  що  становлять  службову  таємницю,  особою,  якій ці
відомості були довірені або стали відомі по службі чи роботі, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до трьох років,  або
виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до п'яти з
половиною  офіційно  встановлених  мінімальних розмірів заробітної
плати.
     Ті ж   дії,   якщо   вони   завдали  великої  майнової  шкоди
підприємствам,  установам,  організаціям або спричинили інші тяжкі
наслідки, —
     караються позбавленням волі на строк до восьми років.
( Кодекс доповнено статтею 68-1 згідно з Указом ПВР N 6591-10  від
29.02.84; із змінами, внесеними згідно з  Законом  N  2468-12  від
17.06.92 )

     Стаття  69. Бандитизм

     Організація озброєної банди з метою нападу  на  підприємства,
установи,  організації  чи  на  окремих осіб,  а так само участь у
такій банді або у вчинюваному нею нападі —
     караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
( Стаття 69  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  ); N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12
від 17.06.92 )

     Стаття  69-1. Дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових
                   установ

     Тероризування у місцях позбавлення волі засуджених,  що стали
на  шлях  виправлення,  або  напад  на  адміністрацію,   а   також
організація з цією метою злочинного угруповання або активна участь
у такому угрупованні,  вчинені особами, які відбувають покарання у
вигляді позбавлення волі, —
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років.
     Ті ж  дії,  вчинені  особливо  небезпечним  рецидивістом  або
особою, засудженою за тяжкий злочин, —
     караються позбавленням  волі   на   строк   від   восьми   до
п'ятнадцяти років.
(  Кодекс  доповнено статтею 69-1 згідно з Указом ПВР від 27.06.61
(  342а-05  ); із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6591-10
від 29.02.84, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  70. Контрабанда

     Контрабанда, тобто переміщення товарів,  валюти, цінностей та
інших  предметів через митний кордон України поза митним контролем
або з  приховуванням  від  митного  контролю,  вчинене  у  великих
розмірах,   або   групою  осіб,  які  організувалися  для  заняття
контрабандою, а так само таке ж незаконне переміщення історичних і
культурних  цінностей,  отруйних,   сильнодіючих,   радіоактивних,
вибухових речовин,  зброї  та  боєприпасів  (крім  гладкоствольної
мисливської зброї та бойових припасів до неї) —
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років з конфіскацією майна.
 ———————————————————
 Примітка. Під  великим  розміром слід розуміти контрабанду,  якщо
           загальна  вартість  її  предметів  становить  двісті  і
           більше   офіційно   встановлених  мінімальних  розмірів
           заробітної плати.
( Стаття 70  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06,61;  N  6591-10  від  29.02.84,  Законами  N   2468-12   від
17.06.92, N 64/95-ВР від 15.02.95 )

      Стаття 70-1. Контрабанда наркотичних засобів,
                   психотропних речовин або прекурсорів

     Контрабанда наркотичних  засобів,  психотропних  речовин  або
прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза
митним контролем або з приховуванням від митного контролю, -
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років з конфіскацією майна або без такої.

     Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором  групою
осіб, а так само, якщо предметом цих дій були особливо  небезпечні
наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби чи
психотропні речовини у великих розмірах, -
     караються позбавленням волі на строк від п'яти до  дванадцяти
років з конфіскацією майна.

     Контрабанда наркотичних  засобів,  психотропних  речовин  або
прекурсорів,  вчинена  особливо  небезпечним   рецидивістом     чи
організованою групою, а так само, якщо предметом контрабанди  були
наркотичні засоби або  психотропні  речовини  в  особливо  великих
розмірах, -
     карається  позбавленням  волі  на  строк  від    восьми    до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
___________________________ 
Примітка. Особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні
          речовини, а також великий та особливо великий  розмір 
          цих   засобів   і  речовин  визначаються   спеціально
          уповноваженим   органом  виконавчої  влади  в  галузі
          охорони здоров'я.
( Кодекс доповнено статтею  70-1  згідно з Законом N 64/95-ВР  від
15.02.95;  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 60/95-ВР від
15.02.95 - в редакції Закону N 863-XIV ( 863-14 ) від 08.07.99 )



     Стаття 71. Масові безпорядки

     Організація масових    безпорядків,    що    супроводжувалися
насильством  над особою,  погромами,  підпалами,  знищенням майна,
опором  представникам  влади  із  застосуванням  зброї  або  інших
предметів,  що  використовувались  як  зброя,  а  так само активна
участь у масових безпорядках -
     караються позбавленням  волі  на строк від двох до дванадцяти
років.
     Ті ж  дії,  якщо  вони  призвели  до загибелі людей або інших
тяжких наслідків, -
     караються позбавленням   волі   на   строк   від   десяти  до
п'ятнадцяти років.
( Стаття 71 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2468-12  від
17.06.92; N 3805-12 від 24.12.93 )

     Стаття  72. Ухилення від призову на строкову військову службу

     Ухилення від призову на строкову військову службу  —
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 72 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  73. Ухилення від призову за мобілізацією

     Ухилення від призову за  мобілізацією  в  ряди  Збройних  Сил
України —
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 73 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  74. ( Стаття 74 виключена на підставі Закону N
                 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  75. Незаконне перетинання державного кордону

     Перетинання державного  кордону  України  будь-яким  способом
поза  пунктами  пропуску  через  державний  кордон  України  або в
пунктах  пропуску  через  державний  кордон   України,   але   без
встановлених документів чи дозволу відповідних органів влади —
     карається позбавленням волі на  строк  до  трьох  років,  або
виправними роботами на строк до двох років,  або штрафом від п'яти
з  половиною  до  одинадцяти  офіційно  встановлених   мінімальних
розмірів заробітної плати.
     Ті ж дії,  вчинені повторно, —
     караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
     Чинність  цієї  статті  не  поширюється на випадки прибуття в
Україну іноземців  чи  осіб  без  громадянства  без  установленого
документа або  дозволу  для використання права притулку відповідно
до Конституції України ( 254к/96-ВР ), а  також  з  метою  набуття
статусу біженця.
( Стаття 75 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  6591-10
від 29.02.84, Законами N 2468-12 від  17.06.92,  N  496/96-ВР  від
14.11.96 )

     Стаття  76. Порушення правил міжнародних польотів

     Вліт в Україну або виліт з України без відповідного  дозволу,
а  так  само  недотримання  зазначених у дозволі маршрутів,  місць
посадки, повітряних воріт чи висоти польотів —
     караються позбавленням  волі  на  строк  від  одного  року до
десяти років або штрафом від п'ятдесяти п'яти  до  ста  одинадцяти
офіційно  встановлених  мінімальних  розмірів  заробітної  плати з
конфіскацією повітряного судна або без такої.
( Стаття 76 в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  77. Порушення правил безпеки руху та експлуатації
                 транспорту

     Порушення працівником залізничного,  водного або  повітряного
транспорту  правил  безпеки  руху  та експлуатації транспорту,  що
спричинило нещасні випадки з людьми,  катастрофу,  аварію або інші
тяжкі  наслідки,  а  так  само  недоброякісний ремонт транспортних
засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, що спричинив ті ж
наслідки, —
     караються позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти
років.
     Ті самі  діяння,  якщо  вони  не  спричинили,  але   завідомо
створювали загрозу настання тих же наслідків, —
     караються позбавленням волі на строк від одного року до трьох
років або виправними роботами на строк до двох років. 
( Стаття 77 із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою  ПВР  N
4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  77-1. Порушення порядку використання повітряного
                   простору України

     Порушення порядку використання повітряного  простору  України
під час польотів повітряних суден,  пілотованих особами,  які не є
працівниками повітряного транспорту,  пуску ракет, проведення всіх
видів  стрільби,  підривних  робіт  або  під  час проведення іншої
діяльності,  пов'язаної з підняттям,  пересуванням та спусканням у
повітряному просторі України матеріальних об'єктів, що призвело до
нещасних випадків з людьми чи інших тяжких наслідків, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  двох  до десяти
років.
     Ті ж  дії,  якщо вони не спричинили,  але завідомо створювали
загрозу настання наслідків, передбачених частиною 1 цієї статті,—
     караються позбавленням  волі  на  строк  до  двох років,  або
виправними роботами на той же строк,  або штрафом до двадцяти двох
офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 77-1 згідно з  Законом  N  2468-12  від
17.06.92 )

     Стаття  78. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних
                 засобів

     Умисне зруйнування або пошкодження шляхів сполучення,  споруд
на   них,   рухомого   складу   або   суден,  засобів  зв'язку  чи
сигналізації,  яке спричинило або могло спричинити аварію  поїзда,
судна або порушення нормальної роботи транспорту і зв'язку, —
     карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти
років.
( Стаття  78  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61 ( 342а-05 ), Законом N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття 78-1. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-,
                   газо- та нафтопродуктопроводів

     Умисне пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо-
та нафтопродуктопроводів,  відводів від них,  а також технологічно
пов'язаних з ними об'єктів,  споруд,  засобів автоматики, зв'язку,
сигналізації, що   призвело   або  могло  призвести  до  порушення
нормальної роботи зазначених трубопроводів, -
     карається позбавленням волі на строк від трьох     до   п'яти
років з конфіскацією  майна,  або  виправними роботами на строк до
двох  років з конфіскацією майна чи  без конфіскації,  або штрафом
до ста мінімальних розмірів заробітної плати.
     Ті ж дії,  вчинені повторно або за попереднім зговором групою
осіб, а так само загальнонебезпечним способом, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років з конфіскацією майна.
     Дії, передбачені частинами 1  і  2  цієї  статті,  якщо  вони
спричинили  людські  жертви,  інші  нещасні  випадки  з людьми або
призвели до аварії,  пожежі,  значного  забруднення  навколишнього
природного середовища чи інших тяжких наслідків, -
     караються позбавленням  волі   на   строк   від   восьми   до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 78-1 згідно із Законом N 246/94-ВР від
15.11.94 )

     Стаття  79. Виготовлення або збут підроблених грошей
                 цінних паперів чи білетів державних лотерей

     Виготовлення   з   метою  збуту,  а  також  збут  підроблених
державних   казначейських  білетів,  білетів  Національного  банку
України,  металевої  монети,  державних  цінних  паперів,  білетів
державних лотерей або іноземної валюти —
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років з конфіскацією майна.
     Ті ж дії,  вчинені за попереднім  зговором  групою  осіб  або
особою, раніше судимою за виготовлення або збут підроблених грошей
цінних паперів чи білетів державних лотерей, —
     караються позбавленням   волі   на   строк   від   десяти  до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття  79  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61  ( 342а-05 ), Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1969-III
( 1969-14 ) від 21.09.2000 )

     ( Статтю 80  виключено на    підставі    Закону    N 1945-III
( 1945-14 ) від 14.09.2000 )


     Стаття  80-1. Приховування валютної виручки

     Відкриття  або  використання  за  межами   України   валютних
рахунків  підприємств,  установ   та   організацій   без   дозволу
Національного  банку  України  посадовими   особами   підприємств,
установ та організацій, що діють на території України,  чи  за  їх
дорученням   іншими   особами   або   особами,   які    займаються
підприємницькою діяльністю, незалежно від форм  власності,  а  так
само  будь-якою  іншою  особою,  яка  є  громадянином  України   і
постійно проживає  на  її  території,  або  приховування  валютної
виручки —
     караються позбавленням  волі  на  строк  до  двох років,  або
виправними роботами на той  же  строк,  або  штрафом  до  п'ятисот
офіційно  встановлених  мінімальних  розмірів  заробітної  плати з
конфіскацією вкладу і валютної виручки.
(  Кодекс  доповнено статтею 80-1 згідно з Указом ПВР від 10.09.62
( 461а-06 );  із  змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10
від  12.01.83;  Законами  N  2468-12  від  17.06.92, N 2947-12 від
28.01.93, N 154/94-ВР від 29.07.94 )

     Стаття  80-2. ( Кодекс доповнено статтею 80-2 згідно з Указом
                     ПВР від 10.09.62 ( 461а-06 )
                   ( Стаття 80-2 виключена на підставі Закону 
                     N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття 80-3.   Порушення законодавства про  бюджетну  систему
                    України

     Використання посадовою  особою бюджетних коштів не відповідно
до  їх  цільового  призначення  або  в  обсягах,  що   перевищують
затверджені  межі  видатків,  а  так  само недотримання вимог щодо
пропорційного  скорочення  видатків   бюджету   чи   пропорційного
фінансування  видатків  бюджетів  усіх  рівнів,  як це встановлено
чинним  бюджетним  законодавством,  якщо  предметом   діянь   були
бюджетні кошти у великих розмірах, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  одного  до  трьох
років  або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з позбавленням права займати певні посади  або  займатися
певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

     Такі самі  діяння,  предметом  яких  були  бюджетні  кошти  в
особливо великих розмірах, або вчинені повторно, або за попереднім
зговором групою осіб, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років  з  позбавленням  права  займати  певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до п'яти років з конфіскацією майна або
без такої.

     Примітка. До бюджетних коштів належать кошти,  що включаються
у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.

     Відповідно до статей 80-3,  80-4 великим  розміром  бюджетних
коштів  вважається  сума,  що  в  сто  і більше разів,  а особливо
великим розміром - сума,  що в тисячу  і  більше  разів  перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

( Кодекс доповнено статтею 80-3 згідно із Законом N 552/97-ВР  від
07.10.97 )

     Стаття 80-4. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і
                  видатки бюджету всупереч  встановленому  законом
                  порядку

     Видання посадовою  особою  нормативних  актів,  які  змінюють
доходи і видатки бюджету всупереч встановленому  законом  порядку,
якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -
     карається позбавленням волі на строк до  чотирьох  років  або
штрафом   до   чотирьохсот   неоподатковуваних  мінімумів  доходів
громадян з позбавленням права займати певні посади  або  займатися
певною діяльністю на строк до трьох років.

     Ті самі  дії,  предметом  яких були бюджетні кошти в особливо
великих розмірах, або вчинені повторно, -
     караються позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до десяти
років з позбавленням права  займати  певні  посади  або  займатися
певною діяльністю на строк до п'яти років.

( Кодекс доповнено статтею 80-4 згідно із Законом N 552/97-ВР  від
07.10.97 )

                             Глава II

         ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЇ І КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ

    ( Назва глави II із змінами, внесеними згідно із Законом 
      N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  81. Розкрадання державного або колективного
                 майна шляхом крадіжки

     Таємне викрадення   державного   або    колективного    майна
(крадіжка) —
     карається позбавленням волі на  строк  до  трьох  років,  або
виправними роботами на строк до двох років, або  штрафом  від  ста
до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
     Крадіжка вчинена  повторно  або за попереднім зговором групою
осіб, —
     карається позбавленням   волі  на  строк  до  шести  років  з
конфіскацією майна або без конфіскації, або виправними роботами на
строк  від  одного  року до двох років з конфіскацією майна чи без
такої.
     Крадіжка з проникненням у приміщення чи інше сховище —
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років з конфіскацією майна або без конфіскації.
     Крадіжка, вчинена у великих розмірах або особливо небезпечним
рецидивістом, —
     карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна
 ———————————————————
 Примітка. Повторним  у  статтях 81 - 84 і 86-2 визнається злочин,
           вчинений  особою,  яка  раніше  вчинила  будь-який   із
           злочинів,  передбачених  цими статтями або статтями 69,
           86, 86-1, 140 - 144, 215-3, 223,  228-3,  229-2, 229-17
           (розкрадання обладнання, призначеного для  виготовлення
           наркотичних засобів або психотропних речовин), 229-19
           цього Кодексу.
 
           У статтях 81 - 84, 86  цього  Кодексу  розкрадання
           визнається вчиненим у великих розмірах і вважається
           таким, що завдало великої  шкоди  державному чи
           колективному майну,  якщо воно вчинено однією
           особою чи групою осіб на суму,  яка в сто і більше
           разів перевищує мінімальний  розмір заробітної плати, 
           встановлений законодавством України.

           У статті   86-1  цього  Кодексу  розкрадання 
           державного  або колективного  майна  визнається 
           вчиненим   в   особливо   великих розмірах,  якщо воно
           вчинено однією особою чи групою осіб на суму, що в
           двісті п'ятдесят і більше разів перевищує мінімальний 
           розмір заробітної плати, встановлений законодавством
           України. 
( Стаття 81 із змінами,  внесеними  згідно   з   Указами  ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  );  N  2718-08  від  17.06.74; N 4571-10 від
12.01.83;  N  4452-11  від  21.08.87;  N  5723-11  від 14.04.88; N
7226-11  від  06.03.89; Законами N 2175-12 від 06.03.92, N 2468-12
від  17.06.92;  N 2547-12 від 07.07.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N
64/95-ВР від 15.02.95, N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000 )
(   Офіційне   тлумачення   положень   статті 81  див.  в  Рішенні
Конституційного Суду N 6-рп/2000 ( v006p710-00 ) від 19.04.2000 )

     Стаття  82. Розкрадання державного або колективного
                 майна шляхом грабежу

     Відкрите викрадення   державного   або   колективного   майна
(грабіж) —
     карається позбавленням  волі  на  строк до чотирьох років або
виправними роботами на строк від одного року до двох років.
     Грабіж, поєднаний  з  насильством,  що  не  є небезпечним для
життя чи здоров'я потерпілого,  або з погрозою застосування такого
насильства,  або  вчинений  за  попереднім зговором групою осіб чи
повторно, —
     карається позбавленням   волі   на  строк  до  семи  років  з
конфіскацією майна або без конфіскації.
     Грабіж з проникненням у приміщення чи інше сховище —
     карається позбавленням волі на строк від чотирьох  до  десяти
років з конфіскацією майна або без конфіскації.
     Грабіж, вчинений у великих розмірах або особливо  небезпечним
рецидивістом, —
     карається позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
( Стаття 82 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N  2175-12  від  06.03.92;  N  2468-12  від
17.06.92)

     Стаття  83. Розкрадання державного або колективного
                 майна шляхом шахрайства

     Заволодіння державним або колективним майном шляхом обману чи
зловживання довір'ям (шахрайство) —
     карається позбавленням волі на  строк  до  трьох  років,  або
виправними роботами на строк до двох років, або  штрафом  від  ста
до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
     Шахрайство, вчинене   повторно  або  за  попереднім  зговором
групою осіб, —
     карається позбавленням   волі  на  строк  до  шести  років  з
конфіскацією майна або без конфіскації або виправними роботами  на
строк  від  одного  року до двох років з конфіскацією майна чи без
такої.
     Шахрайство, що  завдало  великої шкоди державі чи громадській
організації або вчинене особливо небезпечним рецидивістом, —
     карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
( Стаття 83 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N  2175-12  від  06.03.92;  N  2468-12  від
17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )

       Стаття 84. Розкрадання державного або колективного майна
                   шляхом привласнення, розтрати або зловживання
                   посадовим становищем

     Привласнення чи розтрата державного або  колективного  майна,
яке було ввірено винному чи перебувало в його віданні, -
     карається позбавленням волі на строк  від  двох  до  чотирьох
років,  або  штрафом  у  розмірі  від  десяти    до    п'ятнадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права
займати певні посади чи займатися певною діяльністю  на  строк  до
трьох років або без такого.
     Розкрадання  державного  або  колективного    майна    шляхом
зловживання посадової особи своїм посадовим становищем -
     карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років
з конфіскацією майна або без такої з  позбавленням  права  займати
певні посади чи займатися певною  діяльністю  на  строк  до  трьох
років.
     Дії, передбачені частинами  1  або  2  цієї  статті,  вчинені
повторно або за попереднім зговором групою осіб, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  п'яти  до  восьми
років з конфіскацією майна або  без  такої  з  позбавленням  права
займати певні посади чи займатися певною діяльністю  на  строк  до
п'яти років.
     Дії, передбачені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо  вони
вчинені у великих розмірах, -
     караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна та з позбавленням права  займати  певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N  2175-12  від  06.03.92;  N  2468-12  від
17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N 282/95-ВР від 11.07.95 )

     Стаття  84-1. ( Кодекс доповнено статтею 84-1 згідно з Указом
                     ПВР від 20.03.65 ( 244а-06 )
                   ( Стаття 84-1 виключена на підставі Указу ПВР 
                     N 4571-10 від 12.01.83 )

     Стаття  85. ( Стаття 85 виключена на підставі Закону 
                   N 2547-12 від 07.07.92 )

     Стаття  86. Розбій з метою розкрадання державного або
                 колективного майна

     Напад з метою заволодіння державним або  колективним  майном,
поєднаний з насильством,  небезпечним для життя чи здоров'я особи,
яка зазнала нападу,  або з погрозою застосування такого насильства
(розбій), —
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років з конфіскацією майна або без конфіскації.
     Ті ж дії,  якщо вони були спрямовані на заволодіння державним
чи   колективним   майном  у  великих  розмірах,  або  вчинені  за
попереднім зговором  групою  осіб,  або  поєднані  з  спричиненням
тяжких тілесних ушкоджень, або вчинені з проникненням у приміщення
чи інше сховище, або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою,
яка   раніше   вчинила   розбій  з  метою  заволодіння  державним,
колективним чи індивідуальним майном громадян або бандитизм, —
     караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна. 
( Стаття 86 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N  2175-12  від  06.03.92;  N  2468-12  від
17.06.92 )

     Стаття  86-1. Розкрадання державного або колективного
                   майна в особливо великих розмірах

     Розкрадання державного  або  колективного  майна,  вчинене  в
особливо  великих  розмірах,  незалежно  від  способу  розкрадання
(статті 81 - 84 і 86), —
     карається позбавленням  волі   на   строк   від   десяти   до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
(  Кодекс  доповнено статтею 86-1 згідно з Указом ПВР від 27.06.61
(  342а-05  );  із змінами, внесеними згідно із Законами N 2175-12
від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  86-2. Вимагательство державного або
                   колективного майна

     Вимога передачі державного або колективного майна чи права на
майно під погрозою  насильства  над  особою,  у  віданні  або  під
охороною  якої  перебуває  це  майно,  насильства над близькими їй
особами,  розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй
осіб,  пошкодження  або  знищення їх особистого або державного або
колективного майна,  що перебуває в їх віданні  чи  під  охороною,
(вимагательство) —
     карається  позбавленням  волі  на  строк  до  п'яти  років  з
конфіскацією  майна  чи без такої або виправними роботами на строк
від одного до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
     Вимагательство, вчинене повторно,  або за попереднім зговором
групою  осіб,  або  під  погрозою  вбивства  чи  нанесення  тяжких
тілесних   ушкоджень,   або   поєднане  з  насильством,  що  не  є
небезпечним для життя і здоров'я,  або з пошкодженням чи знищенням
майна, —
     карається позбавленням волі на строк від чотирьох  до  десяти
років з конфіскацією майна.
     Вимагательство, вчинене організованою  групою,  або  особливо
небезпечним рецидивістом,  або поєднане з насильством, небезпечним
для життя і здоров'я,  або таке,  що  завдало  великої  шкоди,  чи
спричинило інші тяжкі наслідки, —
     карається  позбавленням  волі  на    строк   від    семи   до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 86-2 згідно з Указом ПВР N 7226-11  від
06.03.89; із змінами, внесеними згідно із Законом  N  2468-12  від
17.06.92, N 530/96-ВР від 20.11.96 )

     Стаття  87. Спричинення майнової шкоди шляхом обману
                 або зловживання довір'ям

     Спричинення   майнової   шкоди   державі   або    громадській
організації  шляхом   обману   або   зловживання   довір'ям,   при
відсутності ознак розкрадання, —
     карається виправними  роботами  на  строк до двох років,  або
позбавленням права  займати  певні  посади  або  займатися  певною
діяльністю на строк до трьох років, або штрафом від шістдесяти  до
ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  87-1. ( Кодекс доповнено статтею 87-1 згідно з Указом
                     ПВР N 2444-11 від 27.06.86 )
                   ( Стаття 87-1 виключена на підставі Закону 
                     N 2547-12 від 07.07.92 )

     Стаття  87-2. ( Кодекс доповнено статтею 87-2 згідно з Указом
                     ПВР N 2444-11 від 27.06.86 )
                   ( Стаття 87-2 виключена на підставі Закону 
                     N 2547-12 від 07.07.92 )

     Стаття  88. Привласнення знайденого або такого, що
                 випадково опинилося у винного, державного
                 чи колективного майна

     Привласнення знайденого або такого,  що випадково опинилося у
винного,  цінного  майна,  яке  завідомо  належить   державі   або
громадській організації, —
     карається виправними роботами на строк  до  одного  року  або
штрафом від шістдесяти  до  ста  шістдесяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати.
( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N 2468-12  від  17.06.92,  N  41/95-ВР  від
08.02.95 )

     Стаття  89. Умисне знищення або пошкодження державного
                 чи колективного майна

     Умисне знищення або пошкодження  державного  чи  колективного
майна —
     карається позбавленням волі на  строк  до  одного  року,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від  тридцяти  до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
     Те саме    діяння,   вчинене   шляхом   підпалу   або   іншим
загальнонебезпечним  способом,  а  так  само  умисне  знищення  чи
істотне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу —
     караються позбавленням волі на строк до десяти років.
     Умисне знищення  або  пошкодження  державного чи колективного
майна або  лісових  масивів,  вчинене  шляхом  підпалу  або  іншим
загальнонебезпечним  способом,  якщо  це діяння спричинило людські
жертви або завдало особливо великої шкоди, —
     карається позбавленням   волі   на   строк   від   восьми  до
п'ятнадцяти років.
( Стаття 89 в редакції Указу ПВР 25.11.64 ( 685а-06 ); із змінами,
внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від  N 4571-10 від 12.01.83; N
279-11  від  20.05.8 5, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12
від 17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  90. Необережне знищення або пошкодження державного
                 чи колективного майна

     Необережне знищення    або    пошкодження    державного    чи
колективного  майна,  що  спричинило людські жертви або інші тяжкі
наслідки,  при  відсутності  ознак   злочину   проти   громадської
безпеки, —
     карається позбавленням волі  на  строк  до  трьох  років  або
виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 90 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР  N  3086-09
від 16.02.78; N  4571-10  від  12.01.83,  Законом  N  2468-12  від
17.06.92 )

     Стаття  91. Злочинно-недбале ставлення до охорони державного
                 або колективного майна

     Злочинно-недбале ставлення особи,  якій  доручено  зберігання
або охорону державного чи колективного майна, до своїх обов'язків,
що потягло розкрадання,  пошкодження або загибель  цього  майна  у
великих розмірах, при відсутності ознак службового злочину, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на той же строк.
( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  92. ( Стаття 92 виключена на підставі Закону 
                   N 2468-12 від 17.06.92 )

                            Глава III

       ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВ'Я, ВОЛІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ

     Стаття  93. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах

( Положення статті 93 Глави III, які передбачають смертну  кару
  як  вид   покарання,   втратили   чинність   як  такі,  що  є
  неконституційними,  на підставі  Рішення Конституційного Суду
  N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )

     Умисне вбивство:  а) з корисливих мотивів;  б) з хуліганських
мотивів;  в) вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим  службового
або громадського обов'язку; г) двох або більше осіб; д) жінки, яка
завідомо для  винного  була  в  стані  вагітності;  е)  вчинене  з
особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох
осіб; ж) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його
вчинення, а так само поєднане з згвалтуванням; з) вчинене особливо
небезпечним рецидивістом або особою,  яка  раніше  вчинила  умисне
вбивство, за винятком вбивства, передбаченого  статтями  95 -  97 
цього Кодексу; и) вчинене на замовлення; і) вчинене за  попереднім
зговором групою осіб або організованою групою, -
    карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти
років  або  довічним позбавленням волі, з конфіскацією, крім того,
майна у випадках, передбачених пунктом "а" цієї статті.
( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2175-12 від
06.03.92,  N  388/96-ВР  від  02.10.96, N 1483-III ( 1483-14 ) від
22.02.2000 )

     Стаття 94. Умисне вбивство

     Умисне вбивство,  вчинене без  вказаних  у  статті  93  цього
Кодексу ознак, —
     карається позбавленням волі на строк від семи до  п'ятнадцяти
років.

     Стаття 95. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного
                душевного хвилювання

     Умисне вбивство,   вчинене   в   стані   сильного   душевного
хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства
або тяжкої образи з боку потерпілого, —
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

     Стаття  96. Умисне вбивство матір'ю своєї
                 новонародженої дитини

     Умисне вбивство матір'ю своєї  дитини  під  час  пологів  або
зараз же після пологів —
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.

     Стаття  97. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони

     Вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )

     Стаття  98. Вбивство з необережності

     Вбивство з необережності —
     карається позбавленням волі  на  строк  до  трьох  років  або
виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )

     Стаття  99. Доведення до самогубства

     Доведення до  самогубства  або  до спроби вчинити самогубство
особи,  що перебуває в матеріальній або іншій залежності від іншої
особи,  шляхом  жорстокого  з  нею  поводження  або систематичного
приниження її людської гідності —
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
     Доведення до самогубства або до  спроби  вчинити  самогубство
внаслідок  систематичного  цькування чи наклепу з боку особи,  від
якої потерпілий не був у матеріальній або іншій залежності, —
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.

     Стаття  100. Погроза вчинити вбивство

     Погроза вчинити  вбивство,  при  наявності  реальних  підстав
побоюватися виконання цієї погрози, —
     карається позбавленням волі на строк до одного року.
( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12  від
06.03.92 )

     Стаття  101. Умисне тяжке тілесне ушкодження

     Умисне тяжке  тілесне  ушкодження,   тобто   умисне   тілесне
ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що
спричинило втрату  будь-якого  органу  або  втрату  його  функцій,
душевну  хворобу  або  інший розлад здоров'я,  поєднаний з стійкою
втратою  працездатності  не  менше  ніж  на  одну   третину,   або
перервання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, —
     карається позбавленням волі  на  строк  від  двох  до  восьми
років.
     Умисне тяжке тілесне ушкодження,  вчинене  способом,  що  має
характер  мучення або мордування,  або коли воно сталося внаслідок
систематичних, хоч би й не тяжких тілесних ушкоджень, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до десяти
років.
     Умисне тяжке  тілесне  ушкодження,  внаслідок  якого  сталася
смерть  потерпілого,  а  так  само  вчинене  особливо  небезпечним
рецидивістом, —
     карається позбавленням волі на строк від п'яти до  дванадцяти
років.
( Стаття 101  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
10.09.62 ( 461а-06 )

     Стаття  102. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

     Умисне середньої тяжкості тілесне  ушкодження,  тобто  умисне
тілесне ушкодження,  що не є небезпечним для життя,  але таке,  що
спричинило тривале порушення функцій будь-якого органу  або  інший
тривалий  розлад  здоров'я без наслідків,  зазначених у статті 101
цього Кодексу, —
     карається позбавленням  волі  на  строк до чотирьох років або
виправними роботами на строк до двох років.
__________________________
Примітка. Вжите в цій статті і статтях 103, 105 і 215 поняття
          "середньої тяжкості тілесне ушкодження" відповідає  
          поняттю  "менш тяжке  тілесне ушкодження",  що його
          вжито в статті 238 відповідно до статті 8 Закону СРСР 
          "Про  кримінальну  відповідальність  за військові
          злочини" в редакції 15 грудня 1983 року.
( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N  4571-10
від 12.01.83, N 6591-10 від 29.02.84 )

     Стаття  103. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне
                  ушкодження, заподіяне в стані сильного
                  душевного хвилювання

     Умисне тяжке   або  середньої  тяжкості  тілесне  ушкодження,
заподіяне  в  стані  сильного  душевного  хвилювання,  що  раптово
виникло  внаслідок  протизаконного  насильства або тяжкої образи з
боку потерпілого, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на той же строк.
( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )

     Стаття 104. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при
                 перевищенні меж необхідної оборони

     Заподіяння тяжких  тілесних  ушкоджень  при  перевищенні  меж
необхідної оборони —
     карається позбавленням волі  на  строк  до  одного  року  або
виправними роботами на той же строк.

     Стаття  105. Необережне тяжке або середньої тяжкості
                  тілесне ушкодження

     Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  одного  року або
виправними роботами на той же строк.

     Стаття  106. Умисне легке тілесне ушкодження

     Умисне легке тілесне ушкодження,  що спричинило короткочасний
розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності,—
     карається позбавленням волі  на  строк  до  одного  року  або
виправними роботами на той же строк.
     Умисне легке тілесне ушкодження без наслідків,  зазначених  в
частині 1 цієї статті, —
     карається виправними роботами на строк до шести  місяців  або
штрафом до  сорока  мінімальних  розмірів  заробітної  плати,  або
громадською доганою.
( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  107. Побої і мордування

     Умисне нанесення   удару,   побоїв   або    вчинення    інших
насильницьких дій, які завдали фізичного болю, —
     карається виправними роботами на строк до шести місяців,  або
штрафом до  сорока  мінімальних  розмірів  заробітної  плати,  або
громадською доганою.
     Ті самі діяння, що носять характер мордування, —
     караються позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  108. Зараження венеричною хворобою

     Завідоме поставлення іншої особи через  статеві  зносини  або
іншими діями в небезпеку зараження венеричною хворобою —
     карається позбавленням волі  на  строк  до  двох  років,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від  тридцяти  до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
     Зараження іншої  особи венеричною хворобою особою,  яка знала
про наявність у неї цієї хвороби, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
виправними роботами на строк від одного року до двох років.
     Дії, передбачені частиною 2 цієї статті,  вчинені особою, яка
раніше судилася за зараження іншої особи  венеричною  хворобою,  а
так само зараження двох або більше осіб, або неповнолітнього —
     караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 108 із змінами, внесеними  згідно  з  Указами ПВР 
N 343-08 від 17.12.71;  N 4571-10  від 12.01.83, Законом 
N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  108-1. Ухилення від лікування венеричної хвороби

     Ухилення від лікування венеричної хвороби, продовжуване після
попередження, зробленого органами охорони здоров'я, —
     карається позбавленням волі  на  строк  до  двох  років,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від  тридцяти  до
вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-1 згідно з Указом ПВР N 343-08  від
17.12.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10  від
12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  108-2. Зараження вірусом імунодефіциту людини

     Завідоме поставлення  іншої  особи  в   небезпеку   зараження
вірусом імунодефіциту людини —
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
     Зараження іншої  особи  вірусом  імунодефіциту людини особою,
яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, —
     карається позбавленням волі на строк до восьми років.
( Кодекс доповнено статтею 108-2 згідно з Указом ПВР N 4981-11 від
25.11.87; в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )

     Стаття  108-3. Зараження вірусом імунодефіциту людини
                    медичними, фармацевтичними працівниками
                    та працівниками інших сфер

     Неналежне виконання  медичними,  фармацевтичними працівниками
або працівниками інших сфер  своїх  професійних  обов'язків  через
недбале або несумлінне до них ставлення,  що призвело до зараження
особи вірусом імунодефіциту людини, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  п'яти  років або
виправними роботами на строк до двох років  з  позбавленням  права
займати  певні  посади  чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років.
     Те саме   діяння,  якщо  воно  спричинило  зараження  вірусом
імунодефіциту людини двох або більше осіб, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  восьми  років  з
позбавленням права  займати  певні  посади  або  займатися  певною
діяльністю на строк до п'яти років.
( Кодекс доповнено статтею 108-3 згідно з Законом  N  1974-12  від
12.12.91 )

     Стаття  108-4. Розголошення відомостей про проведення
                    медичного огляду на зараження вірусом
                    імунодефіциту людини та його результатів

     Розголошення медичним  працівником або іншою посадовою особою
відомостей про проведення  медичного  огляду  особи  на  зараження
вірусом  імунодефіциту  людини  або  захворювання  на СНІД та його
результатів,  що стали їй відомі у зв'язку з виконанням  службових
або професійних обов'язків, —
     карається позбавленням волі  на  строк  до  двох  років,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом  від  двохсот  до
чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-4 згідно з Законом  N  1974-12  від
12.12.91, із змінами, внесеними згідно з Законом  N  41/95-ВР  від
08.02.95 )

     Стаття  109. Незаконне проведення аборту

     Незаконне проведення лікарем аборту —
     карається виправними  роботами  на  строк до двох років,  або
штрафом від  п'ятдесяти  до  ста  двадцяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати,  або   громадською доганою.
     Проведення аборту особою,  що  не  має  спеціальної  медичної
освіти, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на строк від одного року до двох років.
     Незаконне проведення аборту,  що спричинило  тривалий  розлад
здоров'я або смерть, —
     карається позбавленням волі на строк до шести років.
( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  110. Примушування жінки до вчинення аборту

     Примушування жінки  до вчинення аборту,  якщо внаслідок цього
аборт був проведений, —
     карається виправними  роботами  на  строк  до одного року або
громадською доганою.

     Стаття  111. Залишення в небезпеці

     Завідоме залишення  без  допомоги  особи,  що   перебуває   в
небезпечному  для  життя  становищі  і позбавлена можливості вжити
заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або
внаслідок  іншого  безпорадного стану,  якщо той,  хто залишив без
допомоги,  зобов'язаний  був  піклуватися  про  цю  особу  і   мав
можливість подати їй допомогу,  а так само,  якщо він сам поставив
потерпілого в небезпечне для життя становище, —
     карається виправними роботами на строк до двох років.
     Те саме діяння,  якщо воно спричинило смерть особи, залишеної
без допомоги, або інші тяжкі наслідки, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на той же строк.
( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )

     Стаття  112. Неподання допомоги особі, яка перебуває в
                  небезпечному для життя становищі

     Неподання допомоги  особі,  яка  перебуває в небезпечному для
життя  становищі,  при  можливості  подати  таку   допомогу,   або
незаявлення про таке становище особи належним установам чи особам,
якщо внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження,—
     карається виправними  роботами  на  строк  до одного року або
громадською доганою.
( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )

     Стаття  113. Неподання допомоги хворому особою
                  медичного персоналу

     Неподання без  поважних  причин   допомоги   хворому   особою
медичного  персоналу,  яка  зобов'язана,  згідно  з  встановленими
правилами,  подати таку допомогу,  якщо це завідомо для  медичного
працівника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого, —
     карається виправними  роботами  на  строк  до  двох років або
громадською доганою.
     Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —
     карається позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 113 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )
 
     Стаття  114. Ухилення від сплати аліментів на
                  утримування дітей

     Злісне ухилення  від  сплати  встановлених  рішенням суду або
постановою   народного   судді   коштів   на   утримування   дітей
(аліментів),  а  так  само злісне ухилення батьків від утримування
неповнолітніх або  непрацездатних  дітей,  що  перебувають  на  їх
утриманні, —
     карається позбавленням волі  на  строк  до  одного  року  або
виправними роботами на той же строк.
( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  8520-10
від 01.03.85 )

     Стаття  115. Зловживання опікунськими правами і залишення
                  підопічних дітей без нагляду і допомоги

     Використання опіки  з  корисливою  метою на шкоду підопічному
(заняття жилої площі,  використання майна,  яке  залишилося  після
смерті батьків, тощо) або залишення підопічних дітей без нагляду і
необхідної матеріальної допомоги —
     карається виправними  роботами  на  строк  до  двох років або
штрафом від  п'ятдесяти  до  ста  двадцяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати.
( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття  115-1. Розголошення таємниці усиновлення

     Розголошення таємниці усиновлення проти волі усиновителя —
     карається виправними роботами на строк  до  двох  років,  або
штрафом   від   тридцяти   до  вісімдесяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати, або громадською доганою.
( Кодекс доповнено статтею 115-1 згідно з Указом ПВР N 2984-07 від
25.08.70, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10  від
12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття 115-2. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

     Незаконна посередницька діяльність  або  інші  незаконні  дії
щодо  усиновлення  (удочеріння)  дитини,  передачі  її  під  опіку
(піклування) чи на виховання в сім'ю громадян -
     караються виправними  роботами  на  строк  до  двох років або
штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.

     Ті самі   дії,  вчинені  щодо  кількох  дітей,  повторно,  за
попереднім  зговором  групою  осіб,  з  використанням   посадового
становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
     караються позбавленням волі на строк до восьми років.
( Кодекс доповнено статтею 115-2 згідно  із  Законом  N  210/98-ВР
від 24.03.98 )

     Стаття  116. Ухилення від сплати коштів на утримування
                  непрацездатних батьків

     Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду  коштів
на утримування непрацездатних батьків —
     карається виправними роботами на строк  до  одного  року  або
громадською доганою.

     Стаття  117. Згвалтування

     Згвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного
насильства,  погрози  або  з  використанням   безпорадного   стану
потерпілої, —
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років.
     Згвалтування, вчинене  особою,  яка  раніше   вчинила   такий
злочин, —
     карається позбавленням волі на  строк  від  п'яти  до  десяти
років.
     Згвалтування, вчинене   групою   осіб,    або    згвалтування
неповнолітньої —
     карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років.
     Згвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом,  або
таке,   що   спричинило   особливо  тяжкі  наслідки,  а  так  само
згвалтування малолітньої —
     карається позбавленням   волі   на   строк   від   восьми  до
п'ятнадцяти років.
( Стаття 117 із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06.61 ( 342а-05 ); 10.09.62 ( 461а-06 ); N 270-10 від 26.05.80;
Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )

     Стаття  118. Задоволення статевої пристрасті
                  неприродним способом

     Задоволення статевої  пристрасті  неприродним   способом   із
застосуванням  фізичного  насильства,  погрози або з використанням
безпорадного стану потерпілої —
     карається позбавленням волі на строк до шести років.
     Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб або особливо
небезпечним рецидивістом,  чи особою, яка раніше вчинила будь-який
із злочинів,  передбачених статтею 117 або частиною 2  статті  122
цього Кодексу,  або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а
так само вчинене щодо неповнолітньої, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  двох  до десяти
років.
( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4029-09
від 17.11.78 )

     Стаття  119. Примушування жінки до статевого зв'язку

     Примушування жінки  до  статевого  зв'язку особою,  щодо якої
жінка є матеріально або по службі залежною, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  одного  року або
виправними роботами на той же строк.

     Стаття  120. Статеві зносини з особою, яка не досягла
                  статевої зрілості

     Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, —
     караються позбавленням волі на строк до восьми років.

     Стаття  121. Розбещення неповнолітніх

     Вчинення розпутних   дій   щодо   особи,   яка   не   досягла
шістнадцятирічного віку, —
     карається позбавленням волі на строк до двох років.
( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12  від
06.03.92 )

     Стаття  122. Мужолозтво

     Мужолозтво, тобто   статеві  зносини  чоловіка  з  чоловіком,
вчинене  з  застосуванням  фізичного   насильства,   погрози   або
використанням безпорадного стану потерпілого, —
     карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
     Те саме    діяння,    вчинене    групою    осіб,   або   щодо
неповнолітнього, або особою, яка раніше вчинила такий злочин, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до восьми років.
( Стаття 122 в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )

     Стаття  123. Незаконне позбавлення волі

     Незаконне позбавлення волі —
     карається виправними роботами на строк до двох років.
     Те саме діяння,  вчинене способом,  небезпечним для життя або
здоров'я  потерпілого,  або таке,  що супроводжувалося заподіянням
йому фізичних страждань, —
     карається позбавленням волі на строк до трьох років. 
( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )

     Стаття  123-1. Захоплення заложників

     Захоплення або  тримання  особи  як  заложника,  поєднані   з
погрозою  вбивством,  заподіянням  тілесних  ушкоджень або дальшим
триманням цієї особи,  з  метою  спонукання  держави,  міжнародної
організації,  фізичної  або  юридичної особи чи групи осіб вчинити
або утриматися від вчинення якої-небудь дії  як  умови  звільнення
заложника, —
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років.
     Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —
     караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна або без такої.
     Чинність частин 1 і 2 цієї статті не поширюється  на  випадки
вчинення  такого  злочину  на території України,  коли особа,  яка
захопила або тримає заложника,  перебуває на території України,  і
ця особа, а також заложник є громадянами України.
     Захоплення чи утримання особи як заложника з метою спонукання
державної,  громадської  установи  або  органу  чи посадової особи
вчинити  або  утриматися  від  вчинення  будь-якої  дії  як  умови
звільнення заложника —
     карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
     Дії, передбачені   частиною   4  цієї  статті,  вчинені  щодо
працівника правоохоронного органу чи  представника  влади,  а  так
само щодо його близьких родичів, або за попереднім зговором групою
осіб,  або  особливо  небезпечним  рецидивістом  чи  поєднані   із
заподіянням  потерпілому  середньої  тяжкості чи тяжкого тілесного
ушкодження, —
     караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років.
( Кодекс доповнено статтею 123-1 згідно з Указом ПВР N 4392-11 від
31.07.87; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N  647-12  від
18.01.91;  Законами  N  2468-12  від  17.06.92,  N  388/96-ВР  від
02.10.96 )

     Стаття  123-2. Незаконне поміщення в психіатричну лікарню

     Поміщення в  психіатричну  лікарню завідомо психічно здорової
особи —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  двох  років  або
виправними роботами на той же строк з позбавленням  права  займати
певні  посади  або займатись певною діяльністю на строк від одного
року до трьох років чи без такого.
( Кодекс доповнено статтею 123-2 згідно з Указом ПВР N 5397-11 від
10.02.88 )

     Стаття  124. Викрадення чужої дитини

     Викрадення або підміна чужої дитини  з  корисливою  метою,  з
помсти або з інших особистих мотивів —
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
     
     Стаття 124-1. Торгівля людьми

     Відкрите чи таємне заволодіння людиною,  пов'язане з законним
чи  незаконним  переміщенням  за  згодою  чи без згоди особи через
державний кордон України або без такого для подальшого продажу або
іншої   оплатної   передачі   з  метою  сексуальної  експлуатації,
використання в  порнобізнесі,  втягнення  у  злочинну  діяльність,
залучення  в  боргову  кабалу,  усиновлення  в  комерційних цілях,
використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці, -
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до восьми
років з конфіскацією майна або без такої.

     Ті самі дії,  вчинені  щодо  неповнолітнього,  кількох  осіб,
повторно,  за  попереднім  зговором  групою осіб,  з використанням
посадового  становища  або  особою,  від  якої  потерпілий  був  у
матеріальній або іншій залежності, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  п'яти  до  десяти
років з конфіскацією майна або без такої.

     Дії, передбачені  частинами  1  або  2  цієї статті,  вчинені
організованою групою,  або пов'язані з незаконним вивезенням дітей
за  кордон чи неповерненням їх в Україну,  або з метою вилучення у
потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького
донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
     караються позбавленням  волі   на   строк   від   восьми   до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 124-1 згідно  із  Законом  N  210/98-ВР
від 24.03.98 )

     Стаття  125. Наклеп

     Наклеп, тобто  поширення  завідомо  неправдивих  вигадок,  що
ганьблять іншу особу, —
     карається позбавленням волі на  строк  до  одного  року,  або
виправними роботами на той же строк, або штрафом від  тридцяти  до
вісімдесяти   мінімальних   розмірів   заробітної    плати,    або
громадською доганою.
     Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в
анонімному листі,  а так само вчинений особою,  раніше судимою  за
наклеп, —
     карається позбавленням волі на  строк  до  трьох  років,  або
виправними роботами на  строк  до  двох  років,  або  штрафом  від
п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
     Наклеп, поєднаний  з обвинуваченням у вчиненні державного або
іншого тяжкого злочину, —
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N  4571-10
від 12.01.83; N 1432-11  від  10.12.85,  Законом  N  41/95-ВР  від
08.02.95 )

     Стаття  126. Образа

     Образа, тобто  умисне  приниження  честі  і  гідності  особи,
виражене в непристойній формі, —
     карається виправними  роботами  на строк до одного року  або
штрафом   від   тридцяти   до  вісімдесяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

                             Глава IV

             ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ
           ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
     ( Назва глави IV в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 )
       від 15.07.99 )
     
     Стаття 127. Перешкодження здійсненню виборчого права чи
                 роботі виборчої комісії

     Перешкодження здійсненню громадянином України  його  виборчих
прав  або  роботі  виборчої  комісії,  вчинене з метою вплинути на
результати виборів, -
     карається позбавленням волі  на  строк  від  трьох  до  п'яти
років.
     Ті ж діяння,  вчинені шляхом підкупу,  обману, або поєднані з
пошкодженням майна або з застосуванням насильства до  громадянина,
який здійснює свої виборчі права, або члена виборчої комісії чи їх
близьких родичів,  або з погрозою застосувати таке  насильство  чи
знищити  майно,  а  так само вчинені за попереднім зговором групою
осіб або членом виборчої  комісії  чи  іншою  посадовою  особою  з
використанням влади або посадового становища, -
     караються позбавленням  волі  на  строк  від  п'яти до восьми
років.
( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N  4571-10
від 12.01.83; N  8710-11  від  19.01.90;  Законом  N  3039-12  від
03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 ) від 15.07.99 )

     Стаття 128. Неправомірне  використання  виборчих  бюлетенів,
                 підлог   виборчих   документів  або  неправильний
                 підрахунок  голосів  чи  неправильне   оголошення
                 результатів виборів

     Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі,  яка
не  внесена  до  списку  виборців,  або  видача  виборцю  виборчих
бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців -
     карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
     Підлог, тобто      виготовлення      виборчого      документа
невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб,  не  передбачений
законом,  внесення  до  виборчого  документа  завідомо неправдивих
відомостей  або  будь-яка  інша  його   підробка,   а   так   само
використання   завідомо   підробленого   виборчого   документа  чи
виготовленого у спосіб, не передбачений законом, -
     караються позбавленням волі  на  строк  від  трьох  до  п'яти
років.
     Дії, передбачені частиною другою цієї статті,  вчинені членом
виборчої комісії або іншою посадовою особою,  а так само  завідомо
неправильний   підрахунок   голосів   або   завідомо   неправильне
оголошення результатів виборів -
     караються позбавленням волі на  строк  від  п'яти  до  восьми
років  з  позбавленням  права  займати  певні  посади чи займатися
певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N  4571-10
від  12.01.83; N  8710-11  від  19.01.90;  Законом  N 3039-12  від
03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 ) від 15.07.99 )

     Стаття 129. Порушення таємниці голосування

     Умисне порушення  таємниці  голосування  під  час  проведення
передбачених законодавством України виборів -
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  одного до трьох
років.
     Ті ж  діяння,  вчинені  членом  виборчої  комісії  або  іншою
посадовою особою з використанням влади чи посадового становища, -
     караються позбавленням  волі на строк від двох до п'яти років
з позбавленням права займати  певні  посади  чи  займатися  певною
діяльністю на строк до п'яти років.
( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3039-12  від
03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV ( 974-14 ) від 15.07.99 )

     Стаття 129-1. Порушення законодавства про референдум

     Перешкодження шляхом насильства,  обману, погроз, підкупу або
іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права брати участь у
референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму -
     карається позбавленням волі на  строк  до  п'яти  років,  або
виправними роботами на строк до двох років,  або штрафом до десяти
офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
     Ті ж  дії,  вчинені  членом  комісії  з референдуму або іншою
посадовою особою, -
     караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти
років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом
від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів
заробітної плати.
     Підлог документів     референдуму,     приписка,     завідомо
неправильний підрахунок голосів,  порушення таємниці  голосування,
вчинені членом комісії з референдуму або іншою посадовою особою, -
     караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти
років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом
від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів
заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 129-1 згідно з Законом  N  3039-12  від
03.03.93 )

     Стаття 130. Порушення недоторканності житла громадян

     Незаконний обшук,   незаконне  виселення  або  інші  дії,  що
порушують  недоторканність  житла  громадян,   вчинені посадовою  
особою, —
     караються позбавленням волі на  строк  до  одного  року,  або
виправними роботами  на  той  же  строк,  або  штрафом  до  сорока
мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття 131.  Порушення   таємниці   листування,   телефонних
                  розмов,  телеграфних  та  інших повідомлень,  що
                  передаються засобами зв'язку

     Порушення таємниці   листування,    телефонних    розмов    і
телеграфних повідомлень громадян —
     карається виправними роботами на строк до шести місяців,  або
штрафом до  сорока  мінімальних  розмірів  заробітної  плати,  або
громадською доганою.
( Стаття 131 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

( Нову редакцію статті 131 див. в Законі N 386/96-ВР від 01.10.96;
вона  буде  введена в дію одночасно із введенням у дію закону щодо
внесення  змін до статті 32 Кримінального кодексу України стосовно
визначення  розміру штрафу залежно від неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян згідно з Постановою ВР N 387/96-ВР від 01.10.96 )


     Стаття 132. Перешкодження законній діяльності профспілок

     Перешкодження законній діяльності професійних спілок  або  їх
органів —
     карається виправними роботами на строк  до  одного  року  або
позбавленням права займати певні посади на строк до трьох років.
( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  7194-10
від 22.06.84 )

     Стаття 133. Порушення законодавства про працю

     Незаконне звільнення  працівника  з  роботи  або  невиконання
рішення  суду  про  поновлення  на  роботі  з  особистих  мотивів,
повторне  протягом   року   після   накладення   адміністративного
стягнення   порушення   встановлених   термінів   виплати  пенсій,
стипендій,  заробітної плати або виплата їх не в повному обсязі, а
так  само  інше  грубе порушення законодавства про працю,  вчинене
посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від
форм   власності  або  громадянином  -  суб'єктом  підприємницької
діяльності, -
     карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних
мінімумів  доходів  громадян  з  позбавленням  права займати певні
посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до  п'яти
років.
     Порушення встановлених  термінів  виплати заробітної плати як
наслідок нецільового використання коштів,  призначених для виплати
заробітної плати, вчинене посадовою особою підприємства, установи,
організації  незалежно  від  форм  власності  або  громадянином  -
суб'єктом підприємницької діяльності, -
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  одного до трьох
років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів  доходів
громадян  з  позбавленням права займати певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
(  Стаття  133  в  редакції  Закону  N  1979-III  (  1979-14 ) від
21.09.2000 )

     Стаття 134. Відмова в прийомі на роботу вагітної жінки

     Відмова в прийомі жінки на роботу з  мотивів  вагітності  або
відмова в прийомі на роботу матері,  яка має грудну дитину,  а так
само зниження заробітної плати або звільнення жінки з роботи з тих
же мотивів —
     караються виправними роботами на строк  до  одного  року  або
позбавленням права займати певні посади на строк до двох років.
( Стаття 134 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83 )

     Стаття 134-1. Переслідування громадян за критику

     Умисне ущемлення посадовою особою прав і охоронюваних законом
інтересів громадянина, зв'язане з переслідуванням його за подачу в
установленому порядку пропозицій,  заяв,  скарг або за критику, що
міститься в них, а так само за виступ з критикою в іншій формі, —
     карається позбавленням права займати певні посади на строк до
одного  року  або  штрафом  від   п'ятдесяти   до   ста   двадцяти
мінімальних розмірів заробітної плати.
     Ті ж дії,  що спричинили істотну шкоду правам і  охоронюваним
законом інтересам громадянина, —
     караються позбавленням волі  на  строк  до  двох  років,  або
виправними  роботами  на строк від одного року до двох років,  або
позбавленням права займати певні посади на строк до трьох років.
( Кодекс доповнено статтею 134-1 згідно з Указом ПВР N 1432-11 від
10.12.85; із змінами, внесеними згідно з Законом  N  41/95-ВР  від
08.02.95 )

     Стаття 135. Порушення вимог законодавства про охорону праці
     
     Порушення  вимог  законів  та інших нормативно-правових актів
про   охорону   праці  посадовою  особою  підприємства,  установи,
організації  незалежно  від  форм  власності  або  громадянином  -
суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення створювало
небезпеку для життя або здоров'я громадян, -
     карається виправними роботами на строк  до  одного  року  або
штрафом до п'ятнадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
     Те саме  діяння,  якщо  воно  спричинило  нещасні  випадки  з
людьми, —  
     карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.
( Стаття 135 в редакції Закону N 8/95-ВР від 19.01.95; із змінами,
внесеними  згідно   із   Законом   N 1979-III   ( 1979-14 )    від
21.09.2000 )

     Стаття 136. Порушення авторських прав
     
     Випуск під  своїм  ім'ям  або  інше привласнення авторства на
чужий твір науки,  літератури та мистецтва,  незаконне відтворення
або розповсюдження такого твору —
     караються виправними роботами на  строк  до  двох  років  або
штрафом від  п'ятдесяти  до  ста  двадцяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати.
( Стаття 136 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття 137.  Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної
                   власності

     Привласнення авторства  на чужі відкриття,  винахід,  корисну
модель,  промисловий зразок чи раціоналізаторську  пропозицію  або
розголошення без згоди автора змісту винаходу,  корисної моделі чи
промислового зразка до їх офіційної публікації -
     карається виправними  роботами  на  строк  до двох років або
штрафом до тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 137 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N 41/95-ВР від  08.02.95,  N  75/95-ВР  від
28.02.95 )

     Стаття 138. ( Стаття 138 виключена на підставі Закону 
                   N 2354-12 від 15.05.92 )

     Стаття 139. Перешкодження відправленню релігійних обрядів

     Перешкодення відправленню  релігійних обрядів,  оскільки вони
не порушують громадського порядку і не супроводжуються замахом  на
права громадян, -
     карається виправними роботами на строк до шести  місяців  або
громадською доганою.


                             Глава V

         ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН

     ( Назва глави V із змінами, внесеними згідно з Законом 
       N 2468-12  від 17.06.92 )

     Стаття 140. Крадіжка

     Таємне викрадення індивідуального майна громадян (крадіжка) —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
виправними роботами на строк до двох років.
     Крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілому,  а  так  само
вчинена за попереднім зговором групою осіб або повторно, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  семи   років   з
конфіскацією  майна або без конфіскації або виправними роботами на
строк від одного року до двох років з конфіскацією  майна  чи  без
такої.
     Крадіжка з проникненням у житло —
     карається позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до десяти
років з конфіскацією майна або без конфіскації.
     Крадіжка, вчинена особливо небезпечним рецидивістом, —
     карається позбавленням волі на строк від семи до  п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
————————————————————
Примітка. Повторним у статтях 140,  141, 143 і 144 визнається
          злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із
          злочинів, передбачених цими статтями або статтями 69,
          81 - 84, 86, 86-1, 86-2, 142, 215-3, 223,  228-3, 229-2,
          229-17   (розкрадання   обладнання, призначеного   для  
          виготовлення наркотичних засобів або психотропних
          речовин), 229-19 цього Кодексу. 
( Стаття 140 із змінами, внесеними  згідно  з   Указами   ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  );  N  2718-08  від  17.06.74; N 4571-10 від
12.01.83;  N  4452-11  від  21.08.87;  N  5723-11  від 14.04.88; N
7226-11  від  06.03.89; Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12
від  17.06.92;  N  2935-12  від 26.01.92, N 64/95-ВР від 15.02.95,
N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000 )

     Стаття 141. Грабіж

     Відкрите викрадення індивідуального майна громадян (грабіж) —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  п'яти  років або
виправними роботами на строк від одного року до двох років.
     Грабіж, поєднаний  з  насильством,  що  не  є небезпечним для
життя чи здоров'я потерпілого,  або з погрозою застосування такого
насильства, а так само грабіж, що завдав значної шкоди потерпілому
або вчинений за попереднім зговором групою осіб чи повторно, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  восьми  років  з
конфіскацією майна або без конфіскації.
     Грабіж з  проникненням  у житло —
     карається позбавленням волі на строк від семи  до  дванадцяти
років з конфіскацією майна або без конфіскації.
     Грабіж, вчинений особливо небезпечним рецидивістом, —
     карається позбавленням  волі на строк від семи до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
( Стаття 141 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83; Законами N  2175-12  від  06.03.92;  N  2468-12  від
17.06.92; N 2935-12 від 26.01.93 )

     Стаття 142. Розбій

     Напад з метою  заволодіння  індивідуальним  майном  громадян,
поєднаний з насильством,  небезпечним для життя чи здоров'я особи,
яка зазнала нападу,  або з погрозою застосування такого насильства
(розбій), —
     карається позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років з конфіскацією майна або без конфіскації.
     Розбій, вчинений  за  попереднім  зговором  групою  осіб  або
особою,  яка  раніше вчинила розбій з метою заволодіння державним,
колективним чи індивідуальним майном громадян, або бандитизм, —
     карається позбавленням  волі на строк від п'яти до дванадцяти
років з конфіскацією майна.
     Розбій, поєднаний  з  спричиненням  тяжких тілесних ушкоджень
або вчинений  з  проникненням  у  житло  чи  особливо  небезпечним
рецидивістом, —
     карається позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83; Законами N  2175-12  від  06.03.92,  N  2468-12  від
17.06.92 )

     Стаття 143. Шахрайство

     Заволодіння індивідуальним  майном громадян або набуття права
на майно шляхом обману чи зловживання довір'ям (шахрайство) —
     карається  позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років  з
штрафом від шістдесяти  до  ста  шістдесяти  мінімальних  розмірів
заробітної плати або виправними роботами на строк до двох років.
     Шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому,  а так само
вчинене за попереднім зговором групою осіб або повторно, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  семи   років   з
конфіскацією  майна або без конфіскації або виправними роботами на
строк від одного року до двох років з конфіскацією  майна  чи  без
такої.
     Шахрайство, вчинене  особливо  небезпечним  рецидивістом,   —
     карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
( Стаття 143 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N  2175-12  від  06.03.92,  N  2468-12  від
17.06.92, N 2935-12 від 26.01.93, N 41/95-ВР від 08.02.95 )

     Стаття 144. Вимагательство

     Вимога передачі індивідуального майна громадян  чи  права  на
майно  або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою
насильства над потерпілим або близькими йому особами, розголошення
відомостей,  що ганьблять його або близьких йому осіб, пошкодження
чи знищення їх майна (вимагательство) —
     карається  позбавленням  волі  на  строк  до  п'яти  років  з
конфіскацією майна чи без такої або виправними роботами  на  строк
до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
     Вимагательство, вчинене повторно,  або за попереднім зговором
групою  осіб,  або  під  погрозою  вбивства  чи  нанесення  тяжких
тілесних  ушкоджень,  або  поєднане  з  насильством,   що   не   є
небезпечним для життя і здоров'я,  або з пошкодженням чи знищенням
майна, —
     карається позбавленням волі на строк від чотирьох  до  десяти
років років з конфіскацією майна.
     Вимагательство, вчинене  організованою  групою,  або особливо
небезпечним рецидивістом,  або поєднане з насильством, небезпечним
для  життя  і  здоров'я,  або таке,  що завдало великої шкоди,  чи
спричинило інші тяжкі наслідки, —
     карається позбавленням волі на строк від семи до  п'ятнадцяти
років років з конфіскацією майна.
( Стаття 144 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N  4571-10
від 12.01.83; N 7226-11  від  06.03.89,  Законами  N  2468-12  від
17.06.92, N 530/96-ВР від 20.11.96 )


     Стаття 145. Умисне знищення або пошкодження  індивідуального
                 майна громадян

     Умисне знищення   або   пошкодження   індивідуального   майна
громадян, що завдало значної шкоди потерпілому, —
     карається позбавленням  волі  на  строк  до  трьох років або
виправними роботами на строк до двох років,  або штрафом у розмірі
до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Умисне знищення   або   пошкодження   індивідуального   майна
громадян,  вчинене шляхом підпалу  або  іншим  загальнонебезпечним
способом,  чи  таке,  що  спричинило людські жертви або інші тяжкі
наслідки, —
     карається  позбавленням  волі   на   строк   від   трьох   до
п'ятнадцяти років.
( Стаття 145 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  4571-10
від 12.01.83, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 41/95-ВР від
08.02.95, N 388/96-ВР від 02.10.96 )

     Стаття 146. ( Стаття 146 виключена на підставі Закону 
                   N 2547-12 від 07.07.92 )

источник: сайт Верховной Рады Украины (http://www.rada.kiev.ua)